Орфографічний словник української мови. 2005.
утоптати — I див. утоптувати I. II див. втоптувати I … Український тлумачний словник
втоптати — I див. втоптувати I. II див. утоптати I … Український тлумачний словник
повтоптувати — I ую, уєш, док., перех. Втоптати, вдавити все чи багато чого небудь (у землю, сніг і т. ін.). II ую, уєш, док., перех. Утоптати, ходячи, їздячи і т. ін., все чи багато чого небудь, у багатьох місцях … Український тлумачний словник
пообтоптувати — ую, уєш, док., перех. 1) Утоптати землю, сніг і т. ін. навколо багатьох предметів. 2) розм. Зносити, стоптати взуття (про багатьох). || Натрудити ноги (про багатьох) … Український тлумачний словник
утоптаний — I (вто/птаний), а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до утоптати I. || уто/птано, безос. присудк. сл. •• Уто/птаний шлях легкий, звичний життєвий шлях. 2) у знач. прикм., перен., рідко. Те саме, що … Український тлумачний словник
повтоптувати — 1 дієслово доконаного виду втоптати, вдавити все або багато чогось повтоптувати 2 дієслово доконаного виду утоптати багато чогось або в багатьох місцях … Орфографічний словник української мови
утратувати — тую, єш, Пр. Ходячи громадою, утоптати ногами … Словник лемківскої говірки
